ЧЕРЕЗ ФРОНТ І ПОРАНЕННЯ ДО МРІЇ СТАТИ ОФІЦЕРОМ
ТА ДОПОМАГАТИ ІНШИМ
Ми продовжуємо серію проєкту «Код курсанта», в якій розповідаємо історії гвардійців Національної академії Національної гвардії України. Сьогоднішній герой – курсант із позивним Фіма.
Він родом із Київщини та навчається в навчально-науковому інституті роботи з персоналом Національної академії НГУ на військового психолога. Фіма прагне допомагати тим, хто потребує психологічної підтримки.
«Я вирішив стати військовим ще в дитинстві. Мій батько служив, і я, дивлячись на нього, вже з перших класів мріяв піти його шляхом», – ділиться курсант.
Перший крок – строкова служба
У 2016 році Фіму призвали на строкову службу до військової частини НГУ в місті Житомир, яка спеціалізується на охороні громадського порядку та конвоюванні.
«Ще в Територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки я твердо сказав, що хочу служити саме в Нацгвардії. Так і сталося», – згадує гвардієць.
Він також підписав контракт за резервом: у разі війни мав одразу прибути до частини.
У 2018 році хлопець демобілізувався й повернувся до цивільного життя, де пробув до 2022 року. Та з початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року не зміг дістатися своєї частини. Тоді він звернувся до ТЦК у місті Сквира, потрапив до списків добровольчого батальйону й уже 13 березня знову став до служби. Через два тижні підготовки гвардієць отримав перше бойове завдання.
Першим бойовим досвідом Фіми стала оборона позицій біля села Нові Петрівці на Київщині. Він служив стрільцем у піхоті, а згодом ніс службу на блокпостах до кінця 2022 року.
Пекло Кліщіївки
У грудні 2022-го підрозділ Фіми відправили в район Бахмута, село Кліщіївка.
«Ми були там близько місяця. Ворог мав перевагу – технічну й чисельну. Бували випадки, коли вони переодягалися в нашу форму й відкривали вогонь впритул», – розповідає Фіма.
У жорстоких боях він приймав командирські рішення, отримав осколкове поранення в плече, пройшов коротку реабілітацію й знову став у стрій.
Дев’ять місяців під прицілом
На початку 2023 року підрозділ гвардійця опинився на Куп’янському напрямку, поблизу селища Дворічна, виконуючи завдання прикриття та дезорієнтації ворога.
Потім було завдання з оборони річки Оскіл біля Великого Бурлука, яке тривало майже дев’ять місяців.
«Найважчим у цьому завданні були ворожі снайпери та постійні обстріли під час заходу й виходу з позицій. Але ми тримали активну оборону», – ділиться гвардієць.
Бій за життя побратима
У 2024 році Фіма знову був на Куп’янському напрямку – вже в селі Синьківка. Там FPV-дрон влучив у БТР, яким він із побратимами виїжджав із позицій. Майбутній офіцер отримав баротравму, забій і контузію. Життя йому врятувало те, що він сидів ззаду машини.
«Ми тягнули нашого важкопораненого побратима пішки майже півтора кілометра. Це був один із найважчих напрямків – нас обстрілювали касетними боєприпасами, дронами, артилерією, авіацією», – згадує курсант.
Після реабілітації хлопець знову повернувся до строю, а згодом – до частини в Житомирі, де колись проходив строкову службу.
Вибір офіцерського шляху
«Ще під час строкової служби я хотів здобути офіцерське звання, але брак упевненості завадив. Лише підтримка побратима-офіцера надихнула мене на цей крок», – розповідає Фіма.
Сьогодні він навчається, щоб стати військовим психологом і підтримувати тих, хто пройшов через війну.
Випробування, що змінили все
На війні Фіма по-справжньому відчув, що таке побратимство, довіра й справжня дружба. Його світогляд кардинально змінився
«Не здаватися мене мотивували моя сім’я та розуміння, що я маю захистити своїх рідних, свою землю й нашу незалежність», – підсумовує курсант.
Гвардієць Фіма – це не просто військовий, а людина, яка пройшла через пекло війни й зуміла зберегти честь, гідність і людяність. Його історія – це свідчення незламної волі, внутрішньої стійкості та віри в завтрашній день.
