
Війна, поранення і новий шлях до офіцерського звання: історія Карателя
Ми продовжуємо серію проєкту «Код курсанта», у якій розповідаємо історії гвардійців Національної академії Національної гвардії України. Сьогодні наша розповідь – про курсанта на псевдо Каратель.
Він родом із Кіровоградської області та навчається в навчально-науковому інституті роботи з персоналом Національної академії НГУ на військового психолога.
«Я вирішив вивчати психологію, щоб насамперед допомогти собі та таким хлопцям, як я, які брали участь у бойових діях», – ділиться гвардієць.
Відправна точка військового шляху
У 2021 році Каратель був призваний на строкову службу до військової частини НГУ у Львові. Згодом проходив службу в патрульних ротах у містах Сарни та Рівне.
У 2022 році підписав контракт із військовою частиною НГУ в Рівному, пішов добровольцем на війну й повернувся до Сарн у роту оперативного призначення. Разом із побратимами пройшов інтенсивне навчання.


Бойові випробування на передовій
Після навчання підрозділ Карателя направили виконувати бойові завдання в район села Промінь на Покровському напрямку.
«Було дуже важко, адже наш підрозділ виконував функції піхоти та мінометного розрахунку. По нас постійно працювала ворожа артилерія та авіація», – згадує гвардієць.
Пізніше підрозділ перемістили в район села Єлизаветівка – також на Покровському напрямку. Там Каратель та його побратими опинилися в півкільці ворога: відстань до противника скоротилася до 300 метрів, а ворожі БпЛА постійно атакували їхні позиції. Підрозділ працював одночасно на восьми напрямках і мав свій почерк – на кожній міні було написано назву області, села або міста, захопленого окупантами. У цьому районі гвардійці взяли п’ятьох полонених.
«Після цього був дуже сильний мінометний обстріл, нас також атакували ворожі дрони – це тривало майже півтори доби. Коли все стихло, ми з побратимом передавали полонених, і поруч із нами впали два снаряди міномета калібру 120 мм. Ми ледь вціліли. Побратими думали, що нас уже немає серед живих», – згадує Каратель.
Під час бойових дій він отримав численні контузії, одну з найтяжчих – коли FPV-дрон вибухнув у двох метрах від нього. Також зазнав вогнепального осколкового поранення майже всього тіла після вибуху дрона в бліндажі. Попри все, Каратель вижив, пройшов тривалу реабілітацію та живе з уламками в тілі, які нагадують про війну.
«Спочатку я не дозволяв собі боятися, але після поранень і усвідомлення, що був на волосині від смерті, страх з’явився. Та підтримка сім’ї й боротьба за незалежність не дали мені здатися», – ділиться курсант.

Новий етап — шлях до офіцерського звання
Після реабілітації Каратель вирішив вступити до Академії, щоб отримати офіцерське звання та глибше вивчати психологію. Навчаючись, він часто згадує побратимів і підкреслює, що саме на війні знайшов справжніх друзів, пізнав підтримку та братерство.
Особливо йому подобаються дисципліни: філософія, бойова система виживання та тактична медицина.
«Для мене справжній офіцер – це загартована, вольова, емоційно стабільна людина, яка має бажання змінювати армію на краще», – зазначає курсант.
У вільний час він займається спортом і читає книги. Рекомендує до прочитання «Атомні звички» Джеймса Кліра – практичний посібник, який допомагає зрозуміти, як маленькі зміни приводять до великих результатів.

Каратель – це приклад справжнього патріота, який пройшов шлях від строковика до добровольця на передовій, вижив після тяжких поранень і сьогодні прагне змінювати армію зсередини – як військовий психолог і майбутній офіцер. Його історія – це історія мужності, сили духу та віри в краще майбутнє України.