Вибір у перші години війни, який став точкою відліку бойового та офіцерського шляху курсанта на псевдо «Палач»
У Національній академії Національної гвардії України триває проєкт «Код курсанта», присвячений історіям гвардійців з бойовим досвідом. Цього разу розповідаємо про курсанта на псевдо Палач, який здобуває освіту в навчально-науковому інституті логістики.
Палач народився в Донецькій області, у місті Слов’янськ. Ще в дитинстві разом із батьками він переїхав до Харківської області – у селище Близнюки, де у 2020 році закінчив ліцей.
Рішення, прийняте на світанку війни
24 лютого 2022 року, на момент початку повномасштабного вторгнення, Палачу було лише 18 років.
«У ніч із 23 на 24 лютого я перебував на нічній зміні. О шостій ранку, завершивши роботу, без вагань одразу вирушив до ТЦК», – згадує Палач.
Так він добровольцем потрапив до однієї з військових частин НГУ в Харкові. Службу ніс у мінометній батареї.
«Коли я зателефонував батькам і повідомив, що долучився до війська, батько сказав слова, які я запам’ятав на все життя: за Україну не потрібно помирати – за Україну треба вбивати», – розповідає гвардієць.
Харків вистояв — і ми з ним
У 2022 році підрозділ Палача займався обороною Харкова. Гвардієць виконував завдання мінометника.
Палач разом із підрозділом неодноразово знешкоджував ворожі диверсійно-розвідувальні групи. Під час активних бойових дій гвардійці постійно переміщалися населеними пунктами Харківщини, обороняючи та звільняючи їх.
«Добре пам’ятаю моменти, коли ми тримали оборону й упевнено відбивали ворожі штурми. Попри постійний тиск противника, наш підрозділ діяв злагоджено та професійно. Під час одного з переміщень автомобіль, у якому перебував Палач, перекинувся від вибуху поряд. Прийшовши до тями, він вибрався з машини – і саме в цей момент ворожа ДРГ прорвалася на позиції. «Завдяки злагодженим діям ми швидко ліквідували ворожу ДРГ. Коли ми вступили в бій, мого товариша було поранено в плече. Але завдання було виконано – групу ворога знищено», – згадує курсант.
У серпні 2022 року він уже передавав бойовий досвід військовослужбовцям ТРО ЗСУ, водночас продовжуючи захищати Харківщину. Під час підготовки бійців курсант ділився знаннями, набутими безпосередньо в бойових умовах, приділяючи особливу увагу злагодженості дій, витримці та взаємній підтримці. Поєднання служби на передовій і навчання особового складу стало для Палача важливим етапом професійного становлення.
«Є момент, який запам’ятався найбільше: мій побратим отримав поранення ноги, але мені вдалося врятувати йому життя. Коли в нього народився син, хлопчика назвали на мою честь», – розповідає гвардієць.
Нові напрямки, нові випробування
У січні 2023 року підрозділ курсанта був направлений на Донецький напрямок – у місто Бахмут. Там Палач проходив службу на посаді бойового медика батареї. Бої за місто були надзвичайно важкими. Під час одного з обстрілів відбулося пряме влучання ворожої ракети в будівлю, де перебував підрозділ Палача. Попри руйнівну силу удару, курсант дивом залишився живим і відтоді вважає цей день своїм другим днем народження.
Згодом майбутній офіцер був направлений на Запорізький напрямок, де брав участь у контрнаступальних діях.
«Нам доводилося виходити з мінних полів, вести бої в лісах, витримувати обстріли з усіх видів озброєння. Цей напрямок був надзвичайно складним», – згадує Палач.
Майже рік він обороняв Запорізький напрямок, після чого повернувся до Харкова для відновлення – уже на посаді головного сержанта.
Вибір, що формує лідера
«Мій командир мотивував мене стати офіцером. Я повністю підтримав цю ідею та вирішив вступити до Академії – в навчально-науковий інститут логістики. Я хочу бути не просто офіцером, а справжнім лідером і професіоналом своєї справи, людиною, яка не боїться брати на себе відповідальність і приймати рішення», – розповідає курсант.
Палач із задоволенням опановує бойове та логістичне забезпечення підрозділів, експлуатацію артилерійського озброєння, загальну тактику й вогневу підготовку.
Захист родини та держави – головний стимул
Грошова винагорода за програмою «Контракт 18–24», яку отримав курсант, стала для нього приємною несподіванкою. Про програму він дізнався вже під час навчання в Академії, а представники закладу допомогли з оформленням виплат. За цією ж програмою проходить службу й брат Палача.
«Для мене гроші – не мотивація, а приємний бонус. Справжня мотивація служити – це захист моєї родини та нашої держави», – підсумовує курсант.
Курсант Палач став символом усвідомленого вибору, відповідальності та вірності присязі з перших днів повномасштабної війни. Пройшовши найгарячіші напрямки, рятуючи життя побратимів і здобуваючи реальний бойовий досвід, він свідомо обрав шлях офіцера, щоб у майбутньому вести за собою підрозділ і ще ефективніше боронити Україну.
