Гвардійці Академії про незалежність та мотивацію захищати нашу державу
Україна відзначає 33-ій День Незалежності. Сьогодні, як і багато поколінь тому, українці сміло боронять нашу Батьківщину, захищаючи нашу землю.
З нагоди свята ми поспілкувались із гвардійцями Національної академії Національної гвардії України, які виборюють незалежність зі зброєю в руках в незламному Харкові.
Підполковник Максим Саморок, старший викладач кафедри забезпечення державної безпеки командно-штабного факультету
Одразу від початку повномасштабного вторгнення підполковник Максим Саморок у складі батальйонної тактичної групи виконував бойове завдання по відсічі збройної агресії рф. Згодом виконував завдання в складі групи спеціального призначення щодо виявлення та знищення диверсійно-розвідувальних груп ворога, які намагалися прорватися до міста та перешкоджали діям сил оборони. З початку 2023 року Максим виконує завдання на Слобожанському напрямку.
«З січня 2023 року я навчаю підрозділи різних категорій, які прибувають на відновлення після бойових дій, а також військових, які готуються та навчаються тим дисциплінам і напрямкам, які будуть сприяти виконанню поставлених завдань на лінії фронту. Це фахівці штурмових підрозділів, підрозділи FPV дронів та підрозділи розвідки», - розповідає Максим.
Загалом за час повномасштабного вторгнення наш герой підготував більше трьох тисяч військовослужбовців.
«Звісно я мрію про закінчення війни, мирне небо над головою і переконаний, що наша незалежна країна є перспективною для навчання та майбутнього життя, адже той досвід, який ми отримали на війні, будемо вкладати в навчання майбутніх захисників. І стосовно того, що ж таке незалежність для мене? Це право жити так, як ти бажаєш, як ти бачиш, право жити в країні, де поряд з тобою є люди, які мають один з тобою погляд на майбутнє. І ми це виборюємо!», - підсумовує Максим.
Молодший лейтенант Максим Корчак, командир взводу охорони роти та комендантської служби
«Щодо повномасштабного вторгнення, у мене не було жодних ілюзій. Я знав, що буде продовження тієї війни, яку рф розпочала ще в 2014 році. Я морально себе до цього готував. Але все ж таки було важко з перших днів», - розповідає Максим.
На теперішній час Максим є начальником блокпосту, де він організовує несення служби та порядок бойового чергування.
«На блокпосту ми здійснюємо контроль за рухом осіб і транспортних засобів, проводимо перевірку та огляд багажу транспортних засобів, запобігаємо проникненню ДРГ, незаконних збройних формувань», - говорить наш герой.
Максим Корчак впевнений, що зараз відбувається війна за незалежність.
«Для мене незалежність - це передусім свобода, можливість залишатися самим собою, самостійно визначати цілі, завдання та методи їхнього досягнення. Це боротьба сотень поколінь українців за власну землю і за власну долю, а також за можливість вирішувати свою долю. Наразі в моєму рідному місті Вовчанськ тривають тяжкі бої та йдуть нескінчені обстріли моєї рідної домівки, саме це не виходить у мене з голови та дає той самий підпал відстоювати свободу та незалежність», - підсумовує Максим.
Головний сержант Денис Скорик, фельдшер медичної частини Академії
Повномасштабне вторгнення Денис зустрів на чергуванні.
«Звісно перші тижні війни ми працювали і під вибухами, і під ворожими літаками. Але ж надати всю необхідну медичну допомогу пораненим, щоб стабілізувати та полегшити їх загальний стан – моя головна задача», - говорить Денис.
Згодом Денис проводив навчання з тактичної медицини для бойових підрозділів.
«У мене є сертифікат інструктора з тактичної медицини. Тож я навчав бійців правильно надавати медичну допомогу, як накладати турнікет, зупиняти кровотечу. Адже зупинка масивної кровотечі – це найголовніше під час важких поранень. Бійці повинні знати, коли треба використовувати турнікет і як правильно користуватися бойовою аптечкою», - ділиться наш герой.
Нещодавно головний сержант був відряджений до району виконання бойових дій 13 бригади НГУ «Хартія». Денис спільно з бійцями медичної роти працювали на стабілізаційному пункті, де надавали медичну допомогу пораненим.
«Загалом моїм завданням було лікувати або навчати військових, які їдуть на передову, аби правильно надавати медичну допомогу. Неодноразово були випадки, коли кожна секунда була важлива для порятунку життя. Ми перевантажували військового з машини в машину та поспішали до стабілізаційниого пункту. Поки їхали, оглядали, надавали першу допомогу, розпитували про стан, тримали у свідомості», - згадує фельдшер.
Що для нашого героя значить незалежність, він впевнено запевняє: - «Незалежність для мене - це мотиватор. Це те, що надихає до останнього подиху бути відданим країні, щомиті покращувати її, щоб мої діти жили в ній щасливо та безпечно».
Солдат Євгеній Власенко, стрілець роти охорони комендантської служби
До повномасштабного вторгнення Євгеній працював на підприємстві, де виробляли оптоволоконні кабелі. Одразу з початком бойових дій вирішив захищати Батьківщину, сам пішов до військкомату, звідки його направили до однієї з військових частин. Пройшовши підготовку, отримав перше бойове завдання у Харківській області.
«Близько місяця я виконував бойові завдання у одному з населених пунктів в Харківській області, який розташований за 10 кілометрів від кордону з рф. Потім нас направили на Донецький напрямок. Наше відділення під постійними обстрілами не допускало спроб прориву ворога. У січні 2023 року внаслідок прямого влучання у нашу будівлю загинув мій товариш. Він був на другому поверсі, я на першому. Це все відбулося на моїх очах. Це жахливо і звісно ще більше мотивувало відстоювати свободу за наші території. Я тоді також отримав осколкове поранення. Близько пів року проходив реабілітацію і після одужання перевівся до Академії», - розповідає військовий.
Наразі Євгеній несе службу на блокпосту. У його обов’язки входить огляд і перевірка людей, транспорту і вантажів, що перетинають буферну зону, виявлення ворожих ДРГ, запобігання проникнення порушників і незаконної доставки зброї, боєприпасів, наркотичних засобів і вибухових речовин. Стосовно сьогоднішнього свята, наш герой каже, що відстоює незалежність країни задля того, щоб його родина жила у вільній державі.
«Незалежність для мене - це мотивація внести свій вклад, щоб скоріше закінчилася війна. Це те, що надихає бути відданим країні, щомиті покращувати її, щоб моя дитина жила в ній щасливо та безпечно. Взагалі обов’язок справжнього чоловіка - захищати свою рідну землю», - підсумовує Євгеній Власенко.