До Міжнародного дня молоді розповідаємо про одного з тих, хто уособлює силу, відвагу й незламність української молоді.
Це історія курсанта з позивним Космос — майбутнього офіцера, родом із Харківщини. Він навчається у навчально-науковому інституті логістики Національної академії Національної гвардії України.
Його шлях — це приклад патріотизму, самопожертви та глибокої віри в Україну.
Початок шляху
«Мій військовий шлях почався ще в 18 років — задовго до повномасштабного вторгнення», — розповідає гвардієць.
Після закінчення автодорожнього коледжу у 2021 році він вирушив на строкову службу. Саме там, ще юнаком, почав нести бойові чергування в аеропорту «Антонов». Після строкової служби приєднався до зенітно-ракетно-артилерійського дивізіону бригади «Рубіж» і продовжив службу в знайомому аеропорту.
«Я завжди мріяв служити саме в підрозділі протиповітряної оборони. Немає кращого відчуття, ніж розуміти: небо — під твоїм контролем», — ділиться військовий.
Початок великої війни
О 4-й ранку 24 лютого 2022 року Космос зустрів повномасштабне вторгнення на бойовому чергуванні. Над летовищем з’явилися близько 33 ворожих вертольотів, які відкрили нищівний вогонь. Після тривалого бою, коли боєприпаси були вичерпані, він разом із побратимами залишив позиції. Пішки дісталися до Києва — до 25-ї бригади охорони громадського порядку імені князя Аскольда.
Вже за 12 годин Космос отримав нове завдання — обороняти аеропорт «Київ» (Жуляни).
«У ті хвилини не було часу на страх чи втому. Я чітко усвідомлював: мушу виконати свій обов’язок — захищати державу», — згадує воїн.
Далі — запеклі бої на Київщині: Гута, Гостомель, Буча. Пліч-о-пліч із побратимами він брав участь у звільненні українських територій.
Донбас і ППО: нові виклики
Після Київщини — нове випробування: п’ятимісячна ротація поблизу селища Спірне на Донеччині. Після інтенсивних бойових дій Космос отримав коротку відпустку — перепочинок, що додав сил для повернення до служби.
Наступні півтора року він знову ніс бойове чергування в аеропорту «Антонов» — розраховував траєкторії ворожих ракет і знищував їх у повітрі. Навіть під час навчання залишався в строю: патрулював небо, збивав Shahed’и та ракети. Згодом став інструктором — передавав досвід новим воїнам.
У складі піхоти: Сіверськ
Останню ротацію Космос провів у районі Сіверська — вже у складі піхоти. Це був новий виклик, який він прийняв із гідністю.
«Найважче — втрачати побратимів, із якими я був ще з 2021 року. Ми робили все, щоб евакуювати тіла наших друзів із поля бою. Важливо, що служили в згуртованому колективі — кожен підтримував одне одного», — ділиться гвардієць.
У найтемніші моменти його тримали думки про рідних і підтримка коханої.
Шлях до Академії
Після бойових ротацій командир побачив у ньому лідера — Космос виводив підрозділ із позицій у повному складі, піклувався про людей. Тож командир порадив вступити до Академії. Хлопець без вагань погодився.
Сьогодні він — курсант навчально-наукового інституту логістики. Його мета — стати офіцером і передавати досвід іншим.
Хто такий справжній командир
Космос переконаний: справжній командир має знаходити спільну мову з підлеглими, заслужити їхню повагу, завжди підкріплювати слова діями та підтримувати бійців.
Він вже має шість нагород за збиття ворожих цілей та ще одну — за евакуацію тіл побратимів, а саме: нагрудний знак Командувача об'єднаних сил Збройних Сил України "За службу та звитягу" ІІІ ступеня, відомчу заохочувальну відзнаку - нагрудний знак "За відвагу у службі", відомчу заохочувальну відзнаку - нагрудний знак "За доблесну службу", почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотий Хрест", медаль "За оборону рідної держави", медаль "За військову службу України".
Війна змінює
«Найпозитивніше — підтримка побратимів. Часто вона проявлялась у гуморі. Це допомагало тримати психоемоційний стан і не зламатися», — каже Космос.
Його кумир — колишній командир взводу з позивним Фара. Завдяки його рішучим діям у перші години вторгнення весь підрозділ, включно з Космосом, вийшов живим із аеропорту «Антонов».
Лідер, якому довіряють
Війна докорінно змінила хлопця: став холоднокровнішим, навчився ухвалювати рішення в стресі, брав відповідальність не лише за себе, а й за інших. У найскладніші моменти — підтримував словом і ділом. З часом у Космосі проявилися справжні лідерські якості: здатність вести за собою, діяти з максимальною віддачею й залишатися людиною навіть тоді, коли, здається, сил більше немає.
