«Я хочу бути прикладом для свого сина»:
бойовий шлях курсанта Академії з позивним «Savage»
Ми продовжуємо серію проєкту «Код курсанта». Сьогодні розповідаємо історію курсанта Національної академії НГУ з позивним «Savage» – воїна, який ще юнаком пізнав війну, пройшов крізь контузію та поранення, а тепер ділиться бойовим досвідом із молодим поколінням.
Юність на війні
«Savage» сьогодні навчається в Інституті державної безпеки Академії НГУ. Він родом зі Старобільська і ще підлітком побачив війну.
«Я добре пам’ятаю, як колона йшла на Луганськ. У мене аж ноги тремтіли. Така була атмосфера», – згадує боєць.
Уже в 18 років він підписав перший контракт і виконував бойові завдання у взводі снайперів.
«Я почав службу в 2017-му, бо бачив, що відбувається в країні, і хотів щось змінити. Мені якраз виповнилося 18», – розповідає курсант.
Перше випробування
У 2019 році «Savage» отримав контузію.
«Ми вийшли групою на завдання. Я працював з кулемета, був другим номером. Вибрав запасну позицію, зробив чергу, відійшов кілька кроків – і раптом танк вдарив. Пам’ятаю, як упав… Чотири дні я пробув у комі. Потім ще довго відновлювався, навіть говорити було складно», – ділиться він.
Попри це, він повернувся до служби та довів контракт до кінця.
Повномасштабна війна
У 2022 році «Savage» знову став до боротьби, цього разу добровольцем.
«Я працював у Сєвєродонецьку. Потім хотів доєднатися до блокади Маріуполя, але вертольоти вже не могли піднятися – повітряний простір закрили. Нас перекинули в інший напрямок», – згадує він.
Під час боїв боєць отримав поранення, проте швидко відновився і продовжив службу.
Згодом воював у с. Роботине, Запорізької області, працював на Харківщині, Сумщині та Вовчанському напрямку, а також у складі підрозділу БПЛА.
«Я завжди був за будь-який двіж», – усміхається він.
Сила родини і нації
Попри всі труднощі, головною мотивацією для нього став син.
«Найбільше сил мені дає син. Я хочу бути для нього прикладом і показати, яким має бути батько. По факту йде боротьба за націю. Я дуже ідеологічно налаштований у цьому плані. Я націоналіст», – говорить курсант.
Війна навчила його цінувати те, що часто сприймається як належне.
«Я зрозумів зміст фрази: ми цінуємо тільки тоді, коли втрачаємо людей», – додає він.
Визнання і досвід
За свою службу «Savage» отримав низку нагород: орден «За мужність» ІІІ ступеня, «Золотий хрест» та відзнаку за участь в АТО.
Тепер він ділиться досвідом з курсантами Академії.
«Для спецпризначенця важливо все: фізична підготовка, тактика, топографія, зв’язок, медицина, інженерія. Це обов’язково розвідка і маскування. Я намагаюся передавати все, що знаю», – пояснює боєць.
Віра у перемогу
Він переконаний, що вже зробив свій внесок у спільну справу.
«Так, мабуть, щось я зробив. Люди, які знають більше, дякують мені. Це важливо», – каже «Savage».
Його мрія – вплинути на хід війни та брати приклад із сучасних військових лідерів.
«Мої орієнтири – Кирило Олексійович Буданов, Андрій Євгенович Білецький, Денис Геннадійович Прокопенко. Всі командири повинні рівнятися на таких людей. Вони – основа того, що сьогодні тримає країну», – підсумовує він.
