Той, хто тримає лінію під вогнем: шлях воїна з позивним Чорний
Ми продовжуємо серію проєкту «Код курсанта», в якій ділимося історіями гвардійців Національної академії Національної гвардії України. Цього разу розповідаємо про курсанта з позивним Чорний. Наш герой — воїн із сильною внутрішньою мотивацією та беззаперечною відданістю справі захисту держави.
Чорний родом із Харківської області. Нині він — курсант командно-штабного факультету Національної академії Національної гвардії України.
У 2022 році хлопець добровільно приєднався до батальйону спеціального призначення «Донбас», де разом із підрозділом почав виконувати складні бойові завдання з відсічі та стримування збройної агресії ворога.
Перші бойові завдання: оборона Луганщини
Одним із перших напрямків, де проявив себе Чорний, став район населеного пункту Кузьмине Луганської області — стратегічно важлива ділянка фронту, яка неодноразово ставала ареною жорстоких зіткнень. Працюючи в умовах постійної загрози артилерійських та мінометних обстрілів і снайперської активності, він не лише ефективно проводив розвідку, а й завдавав точкових ударів, знищуючи ворожі цілі та активно протидіючи спробам прориву українських оборонних рубежів.
«Нам вдалося затримати просування противника на цій ділянці фронту, що дало змогу організувати більш стійку оборону підрозділу та виграти критично необхідний час для перегрупування сил», — зазначає гвардієць.
Запеклі бої на Донеччині: Зарічне
Згодом Чорний виконував бойове завдання в районі населеного пункту Зарічне Донецької області, зокрема на його північній околиці. Саме тут точилися особливо запеклі бої. Противник вів наступ за підтримки артилерії, намагаючись прорвати оборону українських сил. Упродовж кількох днів воїн неодноразово вступав у прямі зіткнення з ворогом, демонструючи виняткову стійкість, швидкість реакції та влучність.
Озброєний снайперським комплексом UAR-10, Чорний виконував завдання з ліквідації ключових фігур у ворожих порядках — спостерігачів, корегувальників вогню, кулеметників і стрільців. Під час одного з боїв він вивів із ладу ворожу бойову броньовану машину та знищив щонайменше шістьох окупантів. У критичний момент, коли підрозділ опинився під загрозою прориву, Чорний прицільним вогнем знищив кілька вогневих точок, чим врятував побратимів і зірвав наступ ворога.
Битва за Озерне: витримка під натиском
Герой брав участь в обороні східної околиці населеного пункту Озерне. Ситуація була вкрай складною: після артилерійського накриття ворог перейшов у наступ.
«Під час запеклого бою, коли противник відкрив вогонь із крупнокаліберних кулеметів, я зайняв вигідну позицію та відкрив вогонь із гранатомета АГС-17, чим суттєво послабив його наступальний потенціал. Моє головне завдання — прикриття снайперської пари тактичної групи, яка завдавала точкових ударів по ворогу. Завдяки нашим діям ворог зазнав значних втрат і змушений був відступити», — розповідає гвардієць.
Розвідка під кулями: груднева операція
У грудні 2022 року Чорний знову опинився на передовій — цього разу у складі розвідувального підрозділу, який діяв у районі Кузьмино. Група мала виявити ворожі укріплення, приховані вогневі точки, позиції артилерії, бронетехніки та іншого озброєння.
У надзвичайно складних умовах, ризикуючи власним життям, Чорний виявив і знищив 13 окупантів. Під час одного з бойових епізодів йому вдалося ліквідувати ворожу кулеметну точку, яка становила серйозну загрозу для українських позицій. Його рішучі дії не лише послабили ворога, а й забезпечили просування українських сил на цій ділянці фронту.
За проявлену мужність він був нагороджений відомчою заохочувальною відзнакою — нагрудним знаком «За відвагу в службі».
Вчитися, щоб захищати краще
Після важких боїв хлопець вирішив вступити до Національної академії Національної гвардії України з метою стати командиром і лідером для своїх майбутніх підлеглих.
«Мені цікаво вивчати різні види озброєння, розбиратися в тактико-технічних характеристиках. Вчуся правильно розміщувати позиції відділення, взводу, роти. Особливо мене захоплює формування лінії оборони. На війні я не завжди знав, як діяти правильно, а зараз, читаючи книжки та спілкуючись із викладачами, зіставляю побачене й пережите з теорією — аналізую, що ми тоді робили правильно, а що ні. Завдяки інженерній підготовці відкрив для себе багато нового», — ділиться Чорний.
«Хочу добре вивчитися й повернутися у свій підрозділ вже підготовленим, зі знаннями. Щоб не просто командувати, а розуміти, як правильно ставити завдання, чого вимагати від людей. Я знаю, що через помилки командирів можуть гинути люди. Мені пощастило зі своїми — вони були досвідченими. Маючи власний бойовий досвід, я чітко усвідомлюю, що таке бойове завдання і яка відповідальність лежить на командирові», — підсумовує боєць.