"Код курсанта: Шрами війни та нова місія "Мольфара"
Ми продовжуємо серію проєкту «Код курсанта», де ділимось історіями гвардійців Національної академії Національної гвардії України. Цього разу ми розповімо про курсанта з позивним «Мольфар», який брав участь у боях в Серебрянському лісі, а зараз навчається на психолога на гуманітарному факультеті Академії.
Шлях до армії: покликання з дитинства
«Мольфар» родом із Вінницької області. Його захоплення військовою справою почалося ще в дитинстві, коли він мріяв про службу в армії. Вже у 2016 році він пішов служити до однієї із військових частин на посаду старшого кулеметника.
«Коли розпочалась війна, я перебував у Києві. Ми забезпечували безпеку критично важливої інфраструктури та стратегічних пунктів. Згодом мене направили до Великої Британії для проходження базової військової підготовки. Протягом місяця я навчався за інтенсивною програмою, яка охоплювала тактичну підготовку, поводження з озброєнням, роботу в команді, а також прийняття рішень у стресових ситуаціях», - згадує герой.
Бої в Серебрянському лісі
Після проходження підготовки в Британії, «Мольфар» отримав нову місію. В його частині почали формувати резервну роту, і він вирішив добровільно приєднатися до цього підрозділу. Одним із найбільш важких і випробувальних етапів його служби стали бої в Серебрянському лісі, де він потрапив на одну з найскладніших позицій.
«Я був командиром відділення на позиції, де йшли бої 24/7. Ворожі обстріли не припинялись, відбувалися систематичні штурми і контратаки, і кожен день ми переживали важкі моменти», - розповідає він.
Особливо запам’ятався день, коли танки ворога прорвали нашу лінію оборони. Один із танків застряг у ямі для укриття. Ворожа техніка не змогла прорватися далі, ситуація була стабілзована, проте через інтенсивний наступ підрозділу довелося відступити. І, незважаючи на це, вони не втратили боєздатність і зрештою змогли повернути свої позиції.
Під час цього контрнаступу, коли «Мольфар» залишався на прикритті своїх побратимів, він зазнав поранення, був вражений ворожим РПГ.
«Я отримав серйозне поранення і не одразу зрозумів, що відбувається. У мене потемніло в очах, я втрачав свідомість. Тоді мене врятував мій побратим. Він наклав турнікет, зупинив кровотечу та допоміг евакуюватися», - згадує «Мольфар».
Нові перспективи і навчання в Академії
Після поранення «Мольфар» пройшов реабілітацію, і саме тоді йому стало зрозуміло, що йому варто продовжити навчання, пов’язане з психологією. Під час реабілітації він працював із психологами, і він звернув увагу на важливість цієї спеціальності. Врешті, він обрав саме психологію для подальшого навчання в Національній академії Національної гвардії України.
«Про Академію я завжди чув, але мене надихнуло вступити після того, як я працював із психологами під час реабілітації».
В Академії «Мольфар» навчається бути психологом, постійно практикується та вивчає нове.
«Я вважаю, що спеціальність психології буде розвиватися з кожним роком і стане все важливішою в нашій службі. Психологічна підтримка - це не менш важлива частина військової справи, ніж фізична підготовка чи технічні знання», - пояснює «Мольфар».
Для нього психологія стала не лише наукою, але й засобом допомогти собі та своїм побратимам пережити труднощі війни, зрозуміти себе та оточення в екстремальних ситуаціях.
