Бойове братство і характер
ДОВІДКА
Інститут: Навчально-науковий інститут забезпечення державної
безпеки
Звання: Лейтенант
Посада: Командир взводу
«Спортік» – випускник навчально-наукового інституту забезпечення державної безпеки Національної академії Національної гвардії України. Його шлях до офіцерства розпочався зі строкової служби і бойового досвіду з перших днів повномасштабної війни.
Ще у 2021 році він був призваний на строкову службу до бригади «Спартан». Спочатку проходив базову підготовку, але вже через два місяці після початку служби опинився в умовах повномасштабної війни.
Спецпроєкт
Перші дні війни
24 лютого 2022 року він зустрів на службі. Напередодні разом із правоохоронцями перевіряв транспорт, а вже зранку почув перші вибухи.
«Я прокинувся, почув постріли і побачив, що Харків починають обстрілювати. І вже з цього моменту ми почали виконувати бойові завдання».
Разом із підрозділом він виконував завдання на Південно-Слобожанському напрямку – П’ятихатки, Руська Лозова, Уди, Дементіївка та інші населені пункти.
Перші бої стали для нього випробуванням, але часу на роздуми, за його словами, не було.
«Я розумів, що тут моя сім’я, мої рідні. І потрібно діяти».
Саме на війні він зустрів свій 20-й день народження.
Після приблизно восьми місяців служби й участі в бойових діях йому запропонували вступити до Академії.
Він погодився без вагань, адже хотів продовжити службу вже як офіцер – із більшим рівнем відповідальності та можливістю впливати на підрозділ.
Рішення стати офіцером
Навчання після війни
Вибір спеціальності
Обираючи напрям навчання, «Спортік» орієнтувався на більш динамічну і фізично складну підготовку.
Його зацікавила спеціальність, пов’язана зі спецпідрозділами: парашутна та висотна підготовка, інтенсивні фізичні навантаження.
Саме ці дисципліни стали для нього найцікавішими під час навчання.
Після бойового досвіду навчання в Академії сприймалося інакше.
За словами «Спортіка», складнощів у звичному розумінні не було – після пережитого на війні навчальний процес здавався більш зрозумілим і системним.
Він переконаний, що для успішного навчання потрібні дві речі – мотивація і дисципліна.
Характер і лідерство
Говорячи про найважливіші якості майбутнього офіцера, він перш за все виділяє характер.
«Якщо у тебе є характер, ти зможеш завоювати довіру свого підрозділу і своїх людей».
На його думку, саме характер визначає здатність командира вести за собою людей і приймати рішення.
Спорт як частина життя
Важливе місце в житті «Спортіка» займає спорт. Ще до служби він займався бойовими єдиноборствами – кікбоксингом і тайським боксом, має перші розряди та звання чемпіона України.
Під час навчання він продовжив тренування та отримав зв ання «воїн-спортсмен».
Він переконаний, що спорт не лише розвиває фізичну форму, а й допомагає витримувати навантаження та підтримувати психологічну стійкість.
Без чого підрозділ не може працювати
На його думку, головне в підрозділі – це не лише техніка чи забезпечення.
«Якщо немає бойового братства – нічого не буде. С аме воно вирішує все».
Він підкреслює, що навіть за наявності техніки та ресурсів підрозділ не буде ефективним без довіри і взаєморозуміння між військовими.
І саме командир формує цю атмосферу.
Майбутня служба
Після випуску «Спортік» проходитиме службу на посаді командира взводу у
13-й бригаді оперативного призначення «Хартія».
Саме там він планує продовжити свій шлях у бойових підрозділах, набиратися досвіду та розвиватися як офіцер.
У подальшому він розглядає можливість служби у розвідці.
Крім того, серед його цілей – потрапити до одного зі спецпідрозділів, зокрема «Омеги». Такий вибір для нього не випадковий: ще з дитинства він орієнтується на приклад батька, який служив у спецназі.
«Я не прагну стати генералом. Мені ближче робота в підрозділі – виконувати завдання разом із людьми».
Мотивація
і вибір
Для «Спортіка» служба сьогодні – це не просто обов’язок, а прояв патріотизму і відповідальності.
«Незалежність просто так не дається. Це наш обов’язок – захищати свою країну».
Бойовий досвід, служба з перших днів війни та навчання в Академії сформували у «Спортіка» головне розуміння: сила підрозділу – у людях. Саме з цим переконанням він розпочинає свій офіцерський шлях, де головним залишаються довіра, відповідальність і бойове братство.
Головною мотивацією для нього залишаються рідні та близькі.
Саме думка про їхню безпеку і майбутнє змушує рухатися вперед і не зупинятися.